- землеволодіння
- -я, с.Володіння землею (у 5 знач.) на правах власності чи оренди.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
землеволодіння
Смотреть что такое "землеволодіння" в других словарях:
землеволодіння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
Лучицкий, Иван Васильевич — Иван Васильевич Лучицкий Дата рождения: 14 июня 1845(1845 06 14) Место рождения: Каменец Подольский Дата смерти … Википедия
Овручский район Житомирской области — Овручский район Овруцький район Герб Страна Украина Статус район Входит в Житомирскую область Административный центр Овруч Официальный язык … Википедия
латифундизм — у, ч. 1) Система землеволодіння, основу якої складають великі поміщицькі земельні володіння – латифундії. 2) Засилля латифундій в економіці слаборозвинених країн Латинської Америки … Український тлумачний словник
Реестровое казачество — … Википедия
Волевачи — Волевачи старинный русский дворянский род. Содержание 1 Историческое упоминание 2 Происхождение рода … Википедия
абсентеїзм — у, ч. Масове ухиляння від участі у виборах, а також систематична відсутність на засіданнях членів колегіальних органів. •• Землевла/сницький абсентеї/зм форма землеволодіння, за якою земля відокремлена від землевласника … Український тлумачний словник
аграрний — а, е. Стос. до землеволодіння, землекористування; земельний … Український тлумачний словник
бенефіцій — я, ч. 1) В період раннього середньовіччя у Західній Європі – землеволодіння, яке дарував король (інший великий феодал) у довічне користування васалу за умови несення військової чи адміністративної служби. 2) Послуга, пільга, привілей, що… … Український тлумачний словник
земельний — а, е. 1) Прикм. до земля 5). Земельна власність. •• Земе/льна ре/нта те саме, що Абсолю/тна ре/нта (див. абсолю/тний). Земе/льний када/стр дані про природний, господарський та правовий стан, якісну характеристику земель. 2) Стос. до… … Український тлумачний словник
